Знайти дров, розпалити вогонь, дістати казанок і почати готувати, потім пити чай та співати пісень. Більшість людей йдуть в гори саме за цією “костровою романтикою”.
Якби там не було, все рухається вперед, розвивається, покращується. Багато людей відходять від паління кострища, щоб не залишати після себе “чорних плям” (після паління кострища, на тому місці нічого не росте), використовують для приготування їжі газові балони та пальники. Тим самим зберігають природу, бо кількість людей в горах, більша ніж швидкість росту дерев. Наступне, зараз можна не нести 2 кг гречки, 5 кг рису і 5 банок тушонки, щоб приготувати їсти. Зараз набирають популярності сублімати. (Сублімована їжа, це та з якої вилучена вода)
В чому ж переваги субліматів?
Перше, вага. В середньому, сніданок/обід/вечеря на одну людину, важить 100 гр. Тобто, на людину, на один день, весь раціон важить 300 гр, що на мою думку, дуже-дуже мало. (дехто не робить обід як такий, і замінює його сух-пайками, що теж варіант)
Друге, швидкість приготування майже всіх сублімованих продуктів (про це далі) до 10 хв. Тобто, в вас займе максимум пів години, для того щоб нагріти води, залити окропом сублімат, зачекати поки він приготується і з’їсти. Як на мене, краще витратити менше часу на приготування вечері, і більше часу на пиття чаю/кави і розмови про день що пройшов, і про день, що йде.
Третє, смак. Це не реклама чи піар субліматів, це стаття про те, “що можна по-іншому”. Тут я думаю, вони програють (не всі). Бо приготована вечерня на вогнищі досить-таки відрізняється по смакових якостях від сублімованих продуктів.
Отож, що ми маємо? З однієї сторони, їжа котру ми готуємо самі. З іншої, їжа яку ми просто заливаємо окропом і чекаємо поки вона приготується сама, займаючись своїми справами. У першому випадку нам потрібно дуже багато пунктів: дрова, сухі дрова, місце для вогнища, продукти, які займають об’єм вашого рюкзака і відчутно додають ваги. І час, як на мене, найголовніше це - час. Ви йдете весь день, втомлені, чим швидше хочете сісти/лягти та відпочити, і на приготування вечері у вас немає ні сил, ні бажання. Чи варте все це того? Адже ми вдома робимо те саме, просто на газовій плиті, а в гори йдемо щоб насолодитись краєвидами, дощем, заходом сонця, вітром, побути на одинці з собою - то можливо варто цим і займатись?
З іншої сторони, сублімати. Які важать дуже мало, швидко готуються, і для їх приготування вам треба мінімум. Особисто я надаю перевагу субліматам, але які роблю сам. (маю час і натхнення, то чому ні)
Окей, які вони є, як виглядають, скільки коштують? Наступна інформація і висновки, абсолютно моя суб’єктивна думка, нікому її не нав’язую, і у всіх різні смакові побажання)
Вирішив написати нотатку про сублімати, які можна купити на території України. В нас вийшов список з 4 різних фірм, отже поїхали.
Почнемо з першого, Харчі - Гаряча їжа там де ти.
Харчі
Середня ціна за одну пачку - 25 грн. Взагалі, ціна коливається від 17 грн (Каша вівсяна з фруктами) і до 29 грн (Каша гречана з м’ясом).
Ми вирішили спробувати що воно, і як. Все ми не їли, бо ми б не з’їли скільки)
Першою була Паста з грибами (29 грн)
Так вона виглядає в сухому вигляді.
Єдине, що можу додати, коли відкрив упаковку, відразу відчув дуже приємний грибний запах, звичайно, не грибна карпатська юшка, але дуже смачно)
Після 10 хв запарювання
Після відкриття пакета, враження і далі приємні. Паста виглядає круто, на смак і запах 5 з 5. Не залишилось нічого, щоб не запарилось, грибів є, по відношенню до пасти, достатньо.
Наступним пакетом були Боби з рисом, овочами та спеціями Кічрі.
Такий вигляд в сухому стані.
Оскільки там є рисові пластівці, то відчувається тільки їх запах, коли відкриваєш.
Після 10 хв запарювання.
При відкритті відчувається запах рису, але після приготування його немає, разом з тим з’являється дуже виразний смак бобів. Каша смачна, все запарилось рівномірно, єдиний мінус - сіль залишилась на дні.
Підсумок. Харчі смачні, принаймні цих дві позиції точно. Ціна за пачку невисока. Приготувалось добре. Смак 5 з 5. Чи достатньо її щоб наїстись? - Так. Я їм багато і мені вистачило)
Наступним ми смакували ЇDLO
Думаю, багато хто з вас його знає і куштував.
Отже, найдешевшою позицією є Каша вівсяна з курагою (35 грн) - найдорожча позиція, все де є м’ясо/гриби - 59 грн. В порівнянні з Харчами, тут ціна трохи вища. Вага, і там і там приблизно однакова.
Тут першим був борщ.
Так виглядає в сухому стані
На вигляд добре, якось одного чітко вираженого запаху немає. Заливаємо кропом.
Через 10 хвилин
Смак мені не сподобався, після першої ложки склалось відчуття, що це звичайна заправка до борщу. Взагалі, борщ не дуже нагадувало, звичайне бурякове пюре. Але, кожному своє.
Наступною була Картопля зі свининою.
Так виглядає в сухому стані
Відкрив і відчув картопляний запах, на вигляд добре. Залили окріп.
Через 10 хв
На смак чудово. Шматочки м’яса проскакують в картопляному пюре, приправи є, все смачно і гармонійно. Є зауваження: 100 гр cухого продукту це доволі багато, тому його важко перемішати, наливаючи більше води щоб запарилось все потім важко закрити замок, через те стається от так
На дні залишилась їжа, котра не приготувалась.
Це було з цим пюре не вперше. Думаю, якщо зменшити порцію до 80 гр (приблизно) можна уникнути таких залишків.
Звичайно, ще можливий варіант висипати його в тарілку і приготувати його там, але ж пачка і є тарілка.
Не зважаючи на це, пюре смачне.
В підсумку, ЇDLO дорожче, в порівнянні з Харчами (наприклад). Не скажу, що по смаковим якостям воно виграє. Пакети ідентичні, вага приблизно та сама. Наїстись можна тому, дивіться самі.
Наступним в нашому списку був Happy Elk .
Ціна 35 грн за солоні наїдки, і 30 за солодкі.
Давно хотіли, і от настав час то спробувати. Першим був Омлет)
Так виглядає в сухому стані
Запах доволі таки нейтральний. Але, побачимо що буде далі. Окріп в студію.
Через 10 хв
В принципі, вигляд змінився не сильно, як і запах. На смак ніяке, взагалі трохи схоже на резину, дещо м'якшу, але все ж таки. Омлет розчарував.
Наступний Кус-кус з телятиною.
Так виглядає в сухому стані.
На вигляд дуже достойно. Можна роздивитись овочі, приправи. М’ясо виглядає шикарно. Чайник закипів.
Через 10 хв
Це 5 з 5. На смак - шикарно, все приготувалось ідеально та рівномірно. Смачний запах, м’ясо відчувається. Після омлету, це перемога)
Основним мінусом, в порівнянні з ЇDLOм та Харчами, є те, що тут вам потрібна тарілка/кружка щоб кудись висипати вміст пакетика. Ціна середня. Наїстись можна.
І останніми в нашому списку були сублімати від Trek'n Eat. Це найдорожчі сублімати на території України. (але це не точно)
Ми хотіли спробувати щоб знати чому вони такі дорогі і чому такі популярні за кордоном і чи кардинально відрізняються від нашого продукту.
.jpg)
Отже, першим в нас було Ірландське рагу.
Так виглядає в сухому стані.
Запах 5 з 5. Баранина радує око і смакові рецептори. Ставимо чайник.
Через 10 хвилин.
По дорозі літачка до рота)
Відчуття, ніби це рагу приготували щойно. Шматки м’яса великі, у порівнянні з нашими субліматами. Баранина в приготованому вигляді, які і передбачалось - шикарна.
Їдемо далі.
Паста під вегетаріанським соусом Болоньєзе.
Так виглядає в сухому стані.
Виглядає добре, запах заставляє забути, що ти щойно з’їв рагу.
Через 10 хвилин.
Я був готовий віддати руку, але був впевнений що там є м’ясо. Хоч це і вегетаріанський соус, але цього не було відчутно. Тобто, здавалось, що він оригінальний)
Смак, вигляд, запах перевершують очікування.
Їдемо.
Карамельний крем з печивом Amarettini.
Так виглядає в сухому стані.
Запах карамелі на вигляд як сухе молоко.
Печиво додається в тій самій пачці, в такому пакетику.
Чайник. Кріп. Очікування.
Через 10 хвилин
Оп. Тут то ми і опозорились. Налили забагато води, і воно вийшло рідким. Хоча мав бути карамельний крем! Але, менше з тим. Смачно і карамельно.
Чудовий десерт після рагу)
Ледь не забули про печиво)
Підсумок. Кардинальна різниця із нашими субліматами в смаку. Смакові характеристики шикарні. Але це не дивно. Сам процес сублімації в Trek’n Eat зовсім інший.
Наступне, розмір пачки і вага. Рагу - 160 гр, Паста - 180 гр. Після приготування, наприклад вага готового рагу, 730 гр. Тобто, ви можете сміливого його розділяти на 2 людей і вам вистачить. До речі, через те що пачка велика-висока, вам знадобитися ложка з довшою ручкою, так комфортніше їсти.
Ціна за Trek’n Eat висока як для їжі в похід. Рагу - 279 грн. Паста - 229 грн. Крем 179 грн. Але, воно того варте. Один раз, на День народження, думаю собі можна подарувати, хоча б спробувати.
Який висновок можна зробити?
Це можна їсти. Це смачно. І це якийсь інший рівень. Знову ж таки, ви економите багато часу на приготування вечері чи сніданку, у вас залишається більше часу для себе, для відпочинку.
Так, посидіти біля вогнища, насолодитись його теплом та магією, це круто. Але погодьтесь, ми можемо це зробити і вдома, тобто поїхати в парк, до озера. Навіть більша перемога не з точки зору часу (хоч і з неї теж), а з міркувань економії об’єму наплічника, зменшення його ваги, можливості не мити і не використовувати тарілку. А ще - екологія. За кордоном, є таке правило - leave no trace. Подумайте, коли ви збираєтесь вранці, що ви залишаєте після себе? Хтось може сказати, що місце де горів вогонь можна перекопати, і там далі буде рости трава. Окей, ви часто берете з собою лопату? Чи хоч раз бачили як хтось це робить? Відхиляюсь, почалось про сублімати, а продовжується не ними)
Спробуйте, можливо вам сподобається.
Ваші думки, побажання, залишайте в коментарях, я з радістю прочитаю та відповім.
Окрема подяка, Наумчук Сергій, за те що накормив)